В повітрі запахло регулюванням інновацій.

Всі додому! Відлік йде на години: от-от в Україні запрацює закон про регулювання стартапів –https://goo.gl/ev1vKN

Рекомендуємо українським фаундерам прямо зараз продати свої недолугі делаверські компанії і повернути гроші олдскульним венчурним інвесторам, бо в Україні нарешті чітко возначать стартап.

«Зараз, коли в Україні є великий потенціал для розвитку стартапів, звісно нам потрібно створювати правові засади для їх підтримки» — це вирвана із контексту пряма мова пана Віктора Шовкалюка, на візитці якого коротко і по-стартаперськи написано: «директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОН (скоротимо його до ДДІДТТ МОН)». Посада ДДІДТТ прямо змушує створити для чогось правові засади. Наприклад, для чогось, що десять років успішно обходилося без державної уваги. Тепер це потрібно взяти і врегулювати.

Від слів ДДІДТТ МОН вперше за багато років тяжкої праці фаундери розгинають спини, розрівнюють мішки під очима і тремтячими пальцями стирають сльози вдячності: «У документі ми чітко визначимо, що таке стартап, яку він повинен мати історію, річний дохід, на що має бути спрямована його діяльність». Особливо спаплюжені лібертаріанством і ворожим ставленням ринку фаундери непритомніють: «Окремо ми пропишемо поняття соціального та інноваційного стартапу».

«У проекті закону ми прописуємо алгоритми, які дозволять збільшити комерціалізацію українських розробок, небюджетні джерела фінансування інноваційної діяльності тощо» – сором’язливо поідомляє він. Але ми ж розуміємо, що він просто не розкриває всі карти, а насправді планується стимулювати залучення інвестицій для стартапів на раунді А за рахунок коштів ОСББ, релігійних і громадських організацій. Можливо, також планується дозволити стартапам, які пов’язані із використанням природних ресурсів, безкоштовно залучати до роботи осіб, які відбувають покарання.

ДДІДТТ МОН також з’ясував, що українські стартапи зазвичай проходять занадто складну процедуру реєстрації великими платниками податків і містоутворюючих підприємств, тому у законопроекті передбачено встановлення для стартапів нижчої податкової ставки на прибуток. Зокрема, на перші 2 роки – 30% від існуючої податкової ставки на прибуток, у третьому році – 50%, четвертому – 60%, п’ятому – 70%.

Нарешті Міністерство освіти та науки зрозуміло, що доля стартапів цікавить лише їх. Маємо надію, що вони першими в Україні зрозуміють, що стартапам не потрібне ніяке регулювання акціонерних договорів, опціонних планів, конвертованих займів, не потрібні працюючі суди і більше всього їм подобається лежати обличчям в підлогу під дулом автомата оперативника СБУ у звинуванченні в незаконному майнінгу криптовалюти. Замість того, щоб спростити бізнес в Україні для всіх і таким чином стимулювати розвиток emerging companies (ака стартапи), потрібно просто написати ще один закон, бажано довгий, і створити вільну економічну зону, чи ще гірше – технопарк, або – давайте будемо чесними – гетто для стартапів.

Сподіваюся, на цьому ДДІДТТ МОН не зупиниться і після того, як розправиться зі стратапами, допоможе й іншим ІТ компаніям чітко визначитися