Автори – Діма Гадомський, Бодя Дучак

Сьогодні вже нікого не здивуєш словами «квадрокоптер», «блокчейн» та «smart contract». Технології настільки близько навколо та глибоко всередині нас, що ми цього навіть не помічаємо. Крім випадків, коли цю технологію відбирають, звичайно, як планшет у дитини. Хоча втілення сюжетів Рея Бредбері ще попереду. Не вірите – запитайте в Ілона Маска.
І хоч Ілон Маск жартівливо-офіційно відмовився інвестувати в Україну, ми не пасемо задніх на світовому ринку ІТ. Не говорячи вже про внутрішні сфери економіки, серед яких якраз ІТ доволі стабільно переживає кризу. Чого тільки вартує увага силових органів до ІТ-підприємств – жодні заборони вилучення серверів на них не впливають, а це багато про що говорить.
Юридичні послуги ж у сфері ІТ – це постійні виклики. Про основні з них якраз розповідаємо далі.

СФЕРА ВІДОМОГО

1. Україна сказала «До побачення!» актам наданих послуг при експорті послуг
Навіть закон в частині цікаво назвали – щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг. Ця чудова ініціатива відбулася завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) спільно з Мінекономрозвитку за участю асоціації «Інформаційні технології України», фріланс-біржі Upwork, Центру економічної стратегії та організації EasyBusiness.
Україна зробила небачений досі крок в бік лібералізації ведення бізнесу з іноземними замовниками, і це прямо впливає на нашу ІТ галузь. Наприклад, тепер фрілансери укладають договір на експорт послуг шляхом виставлення рахунка (інвойсу), прийняття умов публічної оферти або обміну електронними повідомленнями. Більше того, інвойс може вважатися первинним бухгалтерським документом, якщо дотримано простих вимог законодавства до його змісту та форми, а банк тепер не може вимагати перекладу документів з англійської для зарахування валюти. Здається, з прийняттям цього закону десь вмерло кілька банківських валютних контролерів.
2. «Поки в Україні є фізичні особи-підприємці (ФОП), доти є ІТ»
Це із цитат великих людей, автор – народна мудрість. За статистикою 37% українців на кожен Новий рік загадують одне й те ж бажання – будь ласка, не чіпайте ФОПів. А так як у нас проводять «податкові реформи», в наступному році ви можете проснутися не те що вже не ФОПом, а злочинцем.
Об’єктивно кажучи, стан української економіки поки сам вимагає надання податкових пільг окремим сферам та спеціальних правових статусів окремим суб’єктам господарювання. В іншому разі нам ще довго прийдеться вибиратися із ситуації, що склалася, підкидаючи у вогонь золотих батонів черговий транш від МВФ. Тому якщо ви поки не один із тих 37% українців – ласкаво просимо!
Схожа ситуація зі звільненням від ПДВ операцій з постачання програмної продукції. Пункт в Перехідних положеннях Податкового кодексу України є, і ринок ним активно користується, хоч ДФС довго намагалася заплутати нас своїми різносторонньо забарвленими роз’ясненнями. Celebrate diversity, як то кажуть. Строк дії цих пільг – до 1 січня 2023 року, і поки ніщо не вказує на те, що щось зміниться. Так що постачайте відповідально!
3. Санкції торкнулися всім відомих ІТ компаній, їх сервісів та продуктів
Яндекс, Mail.ru, Вконтакті, Однокласники, 1С, ABBYY та інші. Більше того, їхні контрагенти. Не говорячи вже про користувачів. Це жертви, необхідні для забезпечення національної безпеки та державних інтересів в умовах гібридної війни. Хтось питає, чому не ввели такі санкції раніше; інші стверджують, що це «гітарний перебор»; треті скаржаться на Президента, вибори і життя (хоча санкції тут ні до чого); Facebook та Google задоволено потирають руки, хоч до цього теж не бідували. Але факт залишається фактом: санкції введено, тепер потрібно пристосовуватися. І поки одні будуть скаржитися на відсутність трешових мемів у Facebook, інші використають ситуацію на свою користь – дадуть споживачеві сервіси та товари-замінники і гарно на цьому зароблять. Не вірите? Спробуйте послухати музику у Facebook за допомогою свіженького плагіна вітчизняного виробництва Facebook Spotifier.
4. M&A транзакції в ІТ сфері
Найбільшу частку українського ІТ складає аутсорсинг, який із активів має лише ноутбуки, столи і стільці. Інженери працюють на компанію як ФОПи, а у випадку аутстафінгової моделі навіть не мають над собою керівника, бо все керівництво здійснює замовник. От і виходило, що всі злиття і поглинання аутсорсингових компаній зазвичай ставалися дуже неформально. Якщо проводився due diligence, то лише highlevel, за результатами якого клієнт хоче бачити лише executive summary без детального опису всіх складових бізнесу. SPA та SHA також зазвичай або не підписуються взагалі, або ж підписуються один із багатьох шаблонів, які гуляють просторами інтернету.
Але щойно мова заходить за продуктовий бізнес, то тут, звичайно, всі класичні процедури подаково-юридичних і фінансових діагностик проводяться. От тільки серед українських продуктових компаній дуже небагато злиттів і поглинань, в ьому сегменті масштабування досягається за рахунок портфельних або венчурних інвестицій.
Венчурні інвестиції, знову ж таки, відбуваютсья швидко і без глибокою юридичної діагностики компанії. Але ринок в порівнянні із минулим, а особливо – позаминулим – роками дуже подорослішав. Тепер стартап не просто дає інвестору розписку про те, що отримав кошти, а використовуються всі класичні інструменти в залеєності від стадії інвестування: term sheet, convertible note, SHA, option stock.
Думаю, що вже за кілька років в цій сфері знайдеться місце для класичних юридичних послуг із звичними гонорарами.

СФЕРА НЕВІДОМОГО

1. Artificial Intelligence, Big Data, Internet of Things
В рамках статті від реальності повільно переходимо до фантастики. У житті ж навпаки – наші улюблені сюжети наукової фантастики стають сьогоденням. Автомобіль на автопілоті, який в екстреній ситуації вирішує, звалити дорожній знак чи сподіватися на вправність пішохода; реклама, яка підходить саме вам і саме в цей момент; дзеркало, яке візуально радить, що одягнути, в залежності від погоди та вашого гардеробу.
Всі ці складні механізми працюють вже сьогодні, а юристам випала нелегка доля в них розбиратися. Як гарантувати безпеку величезної кількості інформації, серед якої більшість – про наше приватне життя? Хто буде відповідати за її виток чи втрату? Як забезпечити відповідність вашого сервісу вимогам американських та європейських законів про персональні дані? Хто відповідає за хибні висновки, зроблені запрограмованим вами штучним інтелектом, якщо вони призвели до загибелі людей? І це тільки малесенька частина питань, над якими зараз ламають голову юристи у сфері ІТ.
2. Legal Tech
Цього року в юридичному бізнесі з’явився новий напрям – legal tech. Точніше, спершу з’явивився OpeDataBot, і потім за ним знізвідки почали з’являтися молоді команди із цікавими ІТ продуктами.
Ринок вже давно займається автоматизацією внутрішніх процесів і до цього часу найбільшим legal tech досягненням було створення внутрішньої CRM чи ERP системи. Інші інновації або не відбувалися, або ж використовувалися лише для цілей маркетингу.
Якщо раніше ніхто із юристів не бачив в legal tech бізнесу, то зараз ситуація кардинально і дуже швидко змінюється. Кілька активностей минулого і його року дали зрозуміти, що юридична фірма може заробляти не лише на перепоодаж годин своїх юристів, а створювати продукти і сервіси із реальною здатністю до масштабування.
Але на шляху розвитку legal tech є одна серйозна біда – невміння і небажання юристів кооперуватись і працювати для досягнення спільної мети. Не можна побудувати на безлюдному острові космічний корабель. Мають бути мізки, гроші, руки, матеріали і досвід. Багато досвіду. Український юридичний ринок – це далеко не безлюдний острів і ми маємо досить інгредієнтів, аби побудувати екосистему legal tech: ми маємо купу англомовних юристів із досвідом роботи в іноземних юрисикціях, маємо розвинутий ринок ІТ аутсорсингу, маємо більш-менш рощвинену стартап екосистему. Цього недостатньо, бо ми не маємо а ні досвіду побудови legal tech компаній (під досвідом я маю на увазі десятки успішних і сотні збанкрутілих компаній), а ні достатньо венурних грошей для цього: крім клькох юридичних компаній і в українські legal tech проекти нікому інвестувати.
Кілька юридичних компаній і групка активістів роблять краш теси і проводять хакатони конкурси для legal tech проектів. Тому все дуже добре рухається, лишилося скооперувати юристів навколо ідеї створення в Україні світового центру legal tech.
Україна ніколи не була особливо помітна на світовій карті юридичного бізнесу. Навіть Індія є більш відомою через юридичний аутсорсинг. Але зараз у нас є цілком пристойний шанс побудувати сильну екоситему, яка буде конкурувати за юридичні таланти із Берліном, Тель Авівом, Амстердамом, Лондоном, Москвою, а не з Катманду, Бужумбурою і Пхеньяном.

3. ICO і проекти на блокчейні
На десерт сфера, в якій Україна на перших позиціях (завдяки розвинутому bitcoin-community). Поки не у сфері регулювання, звичайно, але й тут можна робити позитивні прогнози.
Якщо кілька років тому чиновники дивилися на біткоін та блокчейн, м’яко кажучи, скоса, то тепер цю неймовірну технологію намагаються активно інтегрувати для вирішення державних потреб. Серед гучних прикладів – Auction 3.0 – децентралізована електронна система аукціонів державного майна, офіційно визнана в Білій Церкві та Херсоні. Теж доволі чутно підписували меморандум про співпрацю між державою та BitFury – спочатку щось схоже уклали з Грузією, тепер – з Україною. Рішення на базі блокчейну торкнуться державної реєстрації прав власності, громадських послуг, громадської безпеки, охорони здоров’я та енергетичного сектора.
Популярності набирає Initial Coin Offering (ICO). Це гібридне дитя IPO та краудфандінгу, в рамках якого інвестор в обмін на свій внесок отримує цінність не у вигляді акцій в реальній компанії, а в якості цифрових токенів. З одного боку, токени засвідчують приналежність інвестора до майбутньої компанії чи продукту (якщо вони таки будуть створені), з іншого ж – ці токени можна буде потім продати за підвищеною ціною (знову ж таки, якщо проект реалізується). Такі проекти реалізуються переважно на блокчейні.
Наразі йде пошук найбільш сприятливих юрисдикцій для юридичного оформлення ICO, щоби мати змогу врахувати як інтереси організаторів, так і інвесторів, гроші яких можуть перетворитися із вкладу на благодійний внесок.