За матеріалами Юридичної Газети
Технології творять дива. Автоматизація багатьох процесів набуває шалених обертів. Стосується це і юридичної професії. Подобається це юристам чи ні, але з цим треба починати рахуватися. А ще краще очолити цей процес чи принаймні стати його частиною. Юридичні стартапи перетворюються на цілу індустрію – лігалтек, і хто не встигне, той запізниться. Бо ніхто не знає, коли топові, але консервативні юридичні компанії будуть пасти задніх, програвши битву молодим юрфірмам та стартапам.
Чи можна у перспективі розглядати юридичні стартапи, наприклад, як 100% конкурентів для юридичного бізнесу в цілому? Напевне, ні, проте суттєва частка ринку буде за юристами, які з технологіями на «ти». «Я б не казав про конкуренцію, – відмічає CEO Axon Partners Діма Гадомський. – Юристи втратили монополію на знання і тепер поступово втрачають монополію на свої юридичні навички. Ні монополія, ні конкуренція ні до чого хорошого не призводять. Я вірю в те, що юридичні компанії мають співпрацювати, адже тільки у співпраці можна створити дійсно видатні продукти на кшталт юридичної «Вікіпедії» чи «Уберу». За словами експерта, стартап – це великий ризик. І для засновників, і для перших інвесторів. Щоб продати його за пристойні гроші або перетворити на прибутковий бізнес, спершу треба створити купу невдалих стартапів і кілька разів втратити кошти.
«Я чув від Dentons NextLaw Lab, що вони рахують ефективність свого венчурного фонду так: із 100 проектів 10 не збанкрутують, а за рахунок успіху одного з них ми повернемо гроші, які вклали у решту 99, і заробимо. Не думаю, що вони помиляються. І тепер питання: яка з юридичних компаній України здатна самостійно вкласти гроші у сотню проектів? Нехай це будуть інвестиції навіть по $10 тис. Ніяка. А навіть якщо і знайдеться така компанія, де візьмуться у неї сотня проектів? Хто буде шукати стартапи, відбирати їх для інвестування, працювати з ними? – зазначає пан Гадомський і резюмує: – Мені здається, що коли юристи забудуть про те, що вони юристи, і почнуть більше довіряти один одному, ми разом зможемо створити круті продукти і посунути далекодалеко всіх сучасних псевдолідерів на кшталт Thomson Reuters, Kira Systems, LexisNexis».
Крім конкуренції технологій та юрфірм, є ще конкуренція технологій з безпосередньою роботою юристів. За словами координатора практики інформаційних технологій ЮФ Sayenko Kharenko Микити Полатайко, не варто хвилюватися юристам, котрі вирішують специфічні завдання, та тим, хто займається кримінальною практикою.
«Хто точно залишиться при справі і через 30 років, так це судді, адвокати та прокурори у кримінальних справах. Як мінімум, через принцип індивідуальності покарання і неоднозначність таких категорій, як пом’якшуючі й обтяжуючі обставини. Те ж стосується рішення дійсно специфічних завдань», – вважає правник. На його переконання, на більше потенційно здатні нейронні мережі та штучний інтелект, але навіть широко відомий Росс поки лише сортує масиви документів.
Причини для хвилювання є, у першу чергу, у низько кваліфікованого персоналу – асистентів, помічників юристів тощо. «Хоча це ще питання, адже звільнившись від рутинних завдань із сортування документів та багаточасового серфінгу по реєстру судових рішень, вони зможуть зайнятися цікавими завданнями, реальною юриспруденцією. Наступними під скорочення підпадуть «реєстратори» підприємств, договірні відділи, у т.ч. учасники переговорів з узгодження положень договорів», – переконаний пан Полатайко.
Фахівці з інновацій – новий тренд юрбізу
Про небайдужість вітчизняної правничої спільноти до «діджиталізації» юриспруденції свідчить і той факт, що в українських юридичних фірмах з’являються фахівці, які відповідають за сферу інновацій. Та й кількість заходів, присвячених темі новітніх технологій, зростає. Так, півтори тижні тому в столиці відбулися два показові заходи. Перший з них – конференція Legal Tech Kyiv 2017. За словами партнера Honcharuk and Partners law firm Михайла Гончарука, це вже друга подібна конференція, і цього року вона мала суттєві відмінності від попередньої.
«Ми вже вдруге проводимо таку конференцію. У минулому році мало хто розумів, що ми хочемо зробити. Усі згадували у доповідях студента зі Стенфордського університету, який створив програму, що дозволяла подавати позови та оспорювати штрафи. Згадували також компанію «Ай-Бі-Ем», яка створила комп’ютерну програму, що аналізувала справи про банкрутство. Тоді це звучало як екзотика. А за цей рік саме в Україні багато що змінилося. Юристи все більше йдуть у сферу інформаційних технологій, все більше хочуть створювати якісь речі на стику юриспруденції та ІТ. Цей рік показав зрушення, які відбулися у чималій кількості юридичних (та й не тільки) компаній, де вже з’явилися фахівці, які відповідають за сферу інновацій», – зазначив пан Гончарук.
Приклад серйозного ставлення до інновацій на юридичному ринку подає ЮФ AEQUO з її конкурсом AEQUO Legal Tech Challenge. Його переможці отримають $20 тис. та доступ до провідних професіоналів у сфері юриспруденції та ІТ. «Ми живемо юридичними інноваціями, інвестуємо у LegalTech в Україні і віримо, що AEQUO Legal Tech Challenge буде унікальним майданчиком для вирощування ідей, які дозволять клієнтам отримувати юридичні послуги зручніше, якісніше і за справедливою вартістю. Це місце, де юриспруденція зустрічається з талантами у інших сферах, в результаті чого виходять «проривні інновації», що змінюють ринок на краще», – коментує партнер AEQUO Анна Бабич.
#hackthelaw
Але поки найбільш масовим можна назвати перший у Східній Європі хакатон юридичних інновацій Kyiv Legal Tech Hackathon, що відбувся 27–28 травня в IDF Reform Lab. Його організатор Kyiv Legal Hackers, українська частина міжнародного ком’юніті фахівців. Серйозність цього заходу засвідчують його партнери – юридичні компанії Sayenko Kharenko, Axon Partners, «Василь Кісіль і Партнери», UNDERDOG, Marchenko Danevych. Хакатон зібрав 120 юристів, розробників, дизайнерів і маркетологів. Після брейнштормінга та подання ідей сформувалось 15 команд, які 48 годин працювали над власними проектами.
За словами партнера lexnet.io Нестора Дубневича, серед ключових напрямків проектів були представлені юридичний комплаєнс, бази знань для юристів, пошукові системи і навіть юридична освіта. «Найпрогресивніші вузи США вже практикують формат домашніх завдань для студентів-юристів, коли замість підготовки реферату на 20 сторінок рукописного тексту пропонується створити власний бот, наповнити його навчальною інформацією і відправити на «інтерв’ю» викладачеві. Україна теж може похвалитись таким ботом. Milana – розробка викладача Одеської юридичної академії, чатбот, який сьогодні допоміг більше сотні студентів отримати необхідні методичні матеріали і навіть потренуватися у відпрацюванні «двійок», – зазначив експерт.
«Дуже вразив момент, коли юристи, яких ми звикли бачити у роботі з кодексами, під час презентації проектів демонстрували математичні формули машинного навчання. Справжній hacking law!», – поділився своїми емоціями один з учасників хакатону. Серед найцікавіших проектів варто відзначити Claim Discovery (аналітика судових рішень) і TradeMark (оцінка патентної чистоти торгових знаків). Презентуючи цей проект, автор зазначив, що проблема досить актуальна. І на підтвердження своїх слів навів нещодавній приклад суперечки щодо товарних знаків. Так, розробник програмного забезпечення і сервісів для цифрової картографії Pear Technologies спробував зареєструвати у EUIPO торгову марку для 9, 35 і 42 класів із зображенням груші. Та не судилося. Представники Apple оскаржили заявку, мотивуючи тим, що Pear Technologies використовує «абстрактну стилізацію» під раніше зареєстрований знак Apple для аналогічних класів за допомогою «гладкого округлого силуету фрукту». Отже, стартап Trade Mark, на думку його ініціатора, завдяки певним алгоритмам зможе вирішити дві задачі. По-перше, встановити схожість у процентному співвідношенні між товарними знаками. По-друге, сформувати відповідний реєстр, в якому можна буде здійснювати пошук товарних знаків.
Ще один цікавий проект DocDog – «вижимка» істотних умов з договорів. «Уявіть собі, що ви не юрист. Маєте свій невеличкій бізнес. І от вам надсилають на пошту невеличкий договір на… 25 сторінок. Для вас він буде незрозумілим. 70% опитаних респондентів, а це представники малого бізнесу, повідомили, що вони підписують договори не читаючи, а просто пропускаючи більшість положень в них. Life is too short. Contracts are too long», – з цих слів команда проекту розпочала свою презентацію. Це, мабуть, ервопричина їх стартапу, який направлений на подачу договорів у зручному, практично схематичному та скороченому форматі. Принаймні, в теорії. Такий собі лоукост для бізнесу коли немає юриста, грошей, часу.
The Meerkats – питання-відповіді для юристів. Суть стартапу полягає у створенні інформаційної платформи, де юристи будуть консультувати як один одного, так і людей, що не мають правничої освіти. Сервіс, за задумом авторів, має включати систему оцінок та відгуків для формування рейтингу того чи іншого юриста. Передбачається, що консультації будуть платними.
Платформа для пошуку союзників у юридичних суперечках (і вражаюча презентація у стилі «Володаря перстнів»), Tinder для юристів («Найми юриста в один клік!»), Quora для обміну професійним досвідом правників і навіть ставки на суд – далеко не всі проекти, над якими протягом двох днів працювали команди-учасники. А перемогу отримав проект Legal Playbook – агрегатор юридичних документів для стартапів. Його мета – допомогти технологічним проектам з самого початку шляху не загубити жоден NDA чи Term Sheet, щоб у разі залучення наступного траншу інвестицій швидко пройти юридичний due diligence.
Яскраве закінчення презентаційної сесії подарувала аудиторії команда Legal Fight Club, ідея якої полягала у розробці мобільного додатку для виклику юридичного опонента на спаринг. У дорожню карту ініціатори ідеї заклали можливість включення до турнірної таблиці прокурорів і суддів, а рейтинг юристів запропонували вести не по кількості виграних справ, а по активності на рингу.
«Цікаво, що у хакатоні, крім юристів, брали участь багато людей, задіяних у стартапах та розробці нових технологій. Сумарно на заході їх було навіть більше, ніж юристів. Тобто у прогресивної частини українців інтерес до інновацій у правосудді і юридичному полі досить високий», – підкреслив пан Дубневич.
Ми вирішили запитати у експертів, на якому рівні перебуває в Україні розвиток юридичних стартапів, і чим обумовлений такий стан. Яка основна місія юридичних стартапів та які тенденції виявив (якщо виявив) Kyiv Legal Tech Hackathon? Чи є з кого Україні брати приклад?
Діма Гадомський, CEO Axon Partners
«Софту для юристів у світі дуже мало. Особлива проблема із якісними продуктами. Тому навіть скопіювати особливо немає звідки. А створити щось, не копіюючи, непросто. Я маю на увазі копіювання у широкому сенсі, а не тупий копіпаст. Створення нового – це перетворення і покращення існуючого. За винаходом кіноапарату братами Люм’єр стояли зоопраксископ, оптичний театр, хронофотограф і купа інших винаходів.
Найгірше, що можна зробити – це «бігти, бо всі побігли». Зараз в тренді IoT, штучний інтелект і нейронні мережі, а за рік-два буде щось інше. Потрібно рухатися туди, куди комфортно саме вам. Особисто мені комфортно рухатись подалі від комплексу меншовартості: «Ми країна третього світу, тому у нас не може вирости гарний LegalTech проект».
Бум ІТ-аутсорсингу сприяв створенню в Україні стартап-екосистеми, зокрема об’єднанню людей, які воліють займатися технологічним бізнесом. а не працювати на галерах. Їх ще не так багато, як у Берліні чи Амстердамі, але їх робота дозволила з’явитися LeglaTech проектам.
Тема стартапів в Україні не вщухає вже років 7. Вона настільки популярна, що всі нові бізнеси від кіосків із шаурмою до юридичних фірм тепер називають себе стартапами. Кожен вкладає у це слово щось своє. Для мене стартап як раз і є тією міфічною «молодой динамично развивающейся компанией»: від нової ідеї до релізу проходить усього кілька місяців, компанія оперативно реагує на відгуки потенційних клієнтів, змінює, доповнює і тестує сервіс у режимі реального часу, доки не відчує, що рухається не в тому напрямку. Або у тому. Такі динамічні (у кращому розумінні цього слова) компанії здатні розширити ринок потенційних споживачів юридичних послуг, створити нові способи їх надання, спростити процеси у юридичних компаніях.
Найголовніше – стало ясно, що LegalTech цікавить не лише 2–3 людей на ринку. Зібралося близько сотні людей, з десяток топових юридичних компаній відрядили своїх партнерів і юристів похакатонити. Схоже, правники готові співпрацювати не тільки між собою, але і з програмістами, маркетологами, дизайнерами. Тепер головне, щоб проекти, які з’явилися під час хакатону, розвивалися».